- трутити
- тручу, -тиш, Ол.1. Тхнути, смердіти, воняти.
- Вода чимси трутит.
2. Штовхнути, торкнути; спихати.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
- Вода чимси трутит.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
трутити — штовхнути, пхнути, штовхатися [I] штовхнути [IV (помилк. трукути)] друкарська помилка: трукути зам. трутити [MО,IV] … Толковый украинский словарь
трутити — див. тручати … Український тлумачний словник
трутити — дієслово недоконаного виду штовхнути діал … Орфографічний словник української мови
потручятися — ударяться (?) (1): Ту ся копіемъ приламати, ту с я саблямъ потручяти о шеломы Половецкыя, на рѣцѣ на Каялѣ, у Дону Великаго. 12. Переводы. Первые издатели, В. А. Жуковский, Д. Н. Дубенский: „притупиться“. А. К. Югов: „позвяцати“. Д. С. Лихачев… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
витручувати — ую, уєш, недок., ви/трутити, учу, утиш, док., перех., діал. 1) Виганяти. 2) Виривати, відбирати що небудь … Український тлумачний словник
трунути — штовхнути, пхнути, штовхатися [I] штовхнути [IV (помилк. трукути)] друкарська помилка: трукути зам. трутити [MО,IV] … Толковый украинский словарь
витрутити — дієслово доконаного виду діал … Орфографічний словник української мови